#«Гаряча_лінія»: у податковій службі роз’яснили порядок декларування найманої праці

У форматі сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступник начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області Вячеслав Семенюк відповів на запитання дозвонювачів з приводу декларування праці, порядку легалізації трудової зайнятості та сплати податку на доходи фізичних осіб.

По суті кожен, хто телефонував, зміг отримати вичерпну відповідь на поставлені запитання. Пропонуємо для знайомства топ-7 найбільш типових з них.

1.Куди необхідно звертатися у разі порушення трудових прав та не виплати заробітної плати?

Згідно до статей 232 та 235 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.

При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у даному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.

Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Штрафи за порушення трудових взаємовідносин відноситься до компетенції Мінсоцполітики.

2.На які ризики наражаються наймані працівники, які погоджуються на отримання зарплати в «конвертах»?

Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, безпечні умови праці, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена легальна заробітна плата, страховий стаж та можливість при досягненні пенсійного віку мати гідне пенсійне забезпечення.

3.Яким чином подати повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Повідомлення подається до контролюючого органу особисто платником або уповноваженою ним особою, або надається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

4.Які дії необхідно здійснити підприємцю під час оформлення нового працівника на роботу?

Під час оформлення нового працівника на роботу, підприємцю необхідно:

- укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6. ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);

- оформити наказ про прийняття на роботу (заповнити типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);

- повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 17.06.2015 № 413).

Звертаємо увагу, що Повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою, згідно з додатком до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413.

5.В які терміни податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО з доходів у разі нарахування, але невиплати нарахованого доходу?

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету. При цьому якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

6.Чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру ПДФО?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють     центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

7.В якому періоді заповнюється гр. 6 ”Дата прийняття на роботу” податкового розрахунку за ф. 1ДФ, якщо працівника було прийнято на  роботу в звітному періоді, а дохід нараховано і виплачено у наступному періоді?

Згідно з п. 3.7 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, графа 6 «Дата прийняття на роботу» заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.
Якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді, а дохід нараховано і виплачено у наступному, то дата прийняття на роботу не відображається при заповненні та поданні податкового розрахунку за наступний звітний період, в якому нараховано дохід працівнику.