Щодо втрат пального та податкового зобов’язання з акцизного податку

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до п. 216.2 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

При цьому згідно з п.п «б» п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 1066 «Про визнання деяких актів Української РСР такими, що втратили чинність, та актів Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України» постанова Державного комітету СРСР щодо матеріально-технічного постачання від 26 березня 1986 року № 40 «Про затвердження природних норм, убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні» віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 208, встановлено, що формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі забезпечує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерговугілля).

Міненерговугілля, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.