Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату для потреб водного транспорту починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата для потреб водного транспорту не справляється у випадках, визначених п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ.
У разі оренди водного транспорту (крім водного транспорту, визначеного п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ) платником рентної плати для потреб водного транспорту є суб’єкт господарювання, на якого за договором оренди покладено обов’язок із сплати рентної плати.