ПРРО та РРО - "гаряча лінія"

З метою більшої поінформованості платників податків у  ГУ ДПС у Хмельницькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО/ПРРО  підприємцями у 2021 році», - черговий актуальний діалог по темі. 

На запитання платників податків відповідав начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Хмельницькій області Володимир Ковальський. 

Пропонуємо добірку питань, які цікавили подолян під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» і стануть корисними та потрібними для решти платників, які прагнуть збагатити свої знання про РРО/ПРРО. 

Питання: З якого періоду підприємці - єдинники повинні застосовувати РРО?

Відповідь: З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:

підприємці-платники єдиного податку другої - четвертої груп, які реалізують:

- технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,

- ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- лікарські засоби та вироби медичного призначення;

надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

- при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).

Питання: Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Відповідь: Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Питання: Чи потрібно буде застосовувати касовий апарат у випадку, коли планую здійснити реєстрацію підприємця та обрати другу групу єдиного податку?

Відповідь: Нагадаю, що використання РРО підприємцями-платниками єдиного податку, відтерміновано до 1 січня 2022 року.

Проте є виключення для обов’язкового застосування РРО та/або програмного РРО для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Питання: У випадку коли не видано фіскальний чек, яку штрафну санкцію очікувати продавцю товарів з нового року?

Відповідь: Згідно із п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена штрафна санкція за порушення, вчинене вперше, у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Дана штрафна санкція у такому розмірі тимчасово передбачена до 1 січня 2022 року відповідно до п. 11 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного закону. Отже, якщо споживачеві не видано розрахунковий документ (чек) наприклад, на суму 75 грн, то штрафна санкція застосовується в сумі 7,50 грн (75 х 10 % = 7,50).

Питання: Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринку?

Відповідь: Зауважу, що відповідно до законодавчих новацій, платники єдиного податку, що належать до 1 групи РРО у своїй діяльності не застосовують.

Фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.

Питання: Чи передбачена відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО?

 

Відповідь: Нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачена. При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати до податкової за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення. ПРРО: відповіді податківців на питання з «гарячої лінії»

 

Питання: Як скасувати помилково проведену суму розрахунків через ПРРО?

 

Відповідь: Скасувати помилково проведену суму через ПРРО можна сформувавши розрахунковий документ повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

 

Питання: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

 

Відповідь: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання наряду з апаратним РРО — ПРРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснює реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог законодавства. Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання: Як в ПРРО переглянути інформацію за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

 

Відповідь: В ПРРО за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», створені журнали змін. Тут можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти. При цьому, переглянути Z-звіти можна тільки після закриття зміни.

 

Питання: Які фінансові санкції діють з 01.01.2021 у разі незастосування РРО?

 

Відповідь: Тимчасово, до 01.01.2022, у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО, застосовують штрафи в таких розмірах: 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

 

Питання: Який порядок та термін реєстрації програмногоРРО?

Відповідь: Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?

Відповідь: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання: Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО?

Відповідь: Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Питання: Чи необхідно під час тестування програмного РРО передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?

Відповідь: Під час тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків необхідно передавати до фіскального сервера Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку – таким чином тестується робота програмного рішення в частині виконання ним фіскальної функції.

Питання: Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?

Відповідь: Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Податкова служба Хмельниччини продовжує спілкування з платниками податків за темою застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО. Усі бажаючі можуть поставити свої запитання за номером «гарячої» телефонної лінії: (0382) 618454.