Конфлікт інтересів: що треба знати і як його врегулювати

Закон України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Одним з напрямів дотримання антикорупційного законодавства є врегулювання конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів – це ситуація коли службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний інтерес, що не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Відповідно до Закону існує два види конфлікту інтересів:

·                   Потенційний – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

·                   Реальний – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Складові конфлікту інтересів:

·                   Приватний інтерес. Будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

·                   Службове або представницьке повноваження.

·                   Протиріччя між приватним та службовим повноваженням. Впливає на об’єктивність або неупередженість рішення особи, діяння службової особи. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу. 

Відповідно до Розділу V Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. 

Послідовність дій службових осіб органів ДПС, процедури вжиття заходів із запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та пов’язаних з ним обмежень під час виконання службових повноважень визначено Порядком організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 26.05.2020 №226 (зі змінами) (далі – Порядок).

Відповідно до Закону та Порядку працівники ГУ ДПС в області зобов’язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вони дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника; 

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів; 

- виконувати прийняте безпосереднім керівником, керівником вищого рівня та керівником органу ДПС рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів; 

- вживати в межах компетенції заходів з усунення негативних наслідків порушень вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів або клопотати про вжиття таких заходів у встановленому порядку.

У свою чергу безпосередні керівники:

- здійснюють особистий контроль за дотриманням вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту підлеглими працівниками; 

- відповідно до Закону приймають рішення та вживають заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у службовій діяльності підлеглих працівників; 

- вживають заходів, спрямованих на запобігання чи врегулювання конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені Законом, у тому числі шляхом особистого виконання відповідного завдання чи доручення; 

- повідомляють відповідно до Закону підлеглих працівників прийняте щодо врегулювання конфлікту інтересів за повідомленнями про наявність конфлікту інтересів; 

- розглядають підтвердні документи, подані підлеглими працівниками, про позбавлення відповідного приватного інтересу. 

При врегулюванні конфлікту інтересів слід особливу увагу звернути саме на заходах його врегулювання, адже невірно обраний захід може призвести не тільки до неефективного врегулювання конфлікту інтересів, а й до кваліфікації таких діянь керівника як неправомірних. 

Безпосередній керівник, керівник вищого рівня або керівник органу ДПС, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглого йому працівника, зобов'язаний вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такого працівника. 

За невиконання або неналежне виконання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів працівники притягуються до відповідальноті у порядку, встановленому Законом. 

Персональна відповідальність за дотримання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у працівників органів ДПС покладається на працівників, їхніх безпосередніх керівників та керівників органів ДПС.