МПЗ менше встановленого мінімуму: як платнику єдиного податку (2-3 групи) правильно заповнити графи 7-12 додатка 2?

опубліковано 24 лютого 2026 о 09:15 Розділ: Новини

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки (як із проведеною нормативною грошовою оцінкою, так і без неї) розраховується за формулами, визначеними у ст. 38¹ Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 297¹.1 ст. 297¹ ПКУ, платники єдиного податку другої та третьої груп, які є власниками, орендарями або користувачами (у тому числі на умовах емфітевзису) земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані подавати розрахунок загального МПЗ у складі річної податкової декларації.

Такий обов’язок також поширюється на голів сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, які належать членам господарства та використовуються ним.

Згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ не може бути меншою ніж:

·                     700 грн за 1 гектар;

·                     1400 грн за 1 гектар – якщо частка ріллі у земельній ділянці становить не менше 50%.

Ці мінімальні суми не застосовуються до земельних ділянок (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях, включених до відповідного Переліку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу від 31.01.2025 № 57). Вона передбачає заповнення додатка 2 – «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Додаток 2 заповнюється повністю з урахуванням приміток:

·                     якщо показники відсутні, у паперовій декларації відповідні рядки прокреслюються, в електронній – не заповнюються;

·                     усі суми зазначаються у гривнях з двома знаками після коми.

Зокрема, у графах 3-10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;

у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить:

0,05 – за 2024 рік,

0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;

у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 7 х графа 9 х графа 10/12;

у графі 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 8 х графа 3 або 5 х графа 9 х графа 10/12.

Тобто граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (графи 11 та/або 12), у період з 01 січня 2024 року підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.

Разом з тим, слід зазначити, що дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій.