Головне управління ДПС у Хмельницькій області нагадує, що відповідно до підпункту 14.1.114 прим. 2 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені пунктом 141.9 статті 141 розділу III ПКУ.
Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
При визначенні платником податку мінімального податкового зобов’язання відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 розділу I ПКУ застосовуються формули, наведені у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 розділу I ПКУ, з урахуванням кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 розділу I ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн. з 1 гектара.
При цьому, пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачає застосування кількості місяців перебування у власності, оренді, користуванні на інших умовах відповідних земельних ділянок.
З метою приведення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860) до положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, Міністерством фінансів України видано наказ від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» яким, зокрема, Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації, викладено в новій редакції.
У Додатку МПЗ-З передбачено Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь і розраховується щодо кожної земельної ділянки.
Зокрема, у графах 13 та 14 відображається розрахунок мінімального податкового зобов’язання земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (непроведена).
У графах 16 та 17 відображається сума мінімального податкового зобов’язання по кожній земельній ділянці, розрахована відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яка не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн. з 1 гектара, та без урахуванням кількості місяців перебування у власності, оренді, користуванні на інших умовах відповідних земельних ділянок.
У графі 18 відображається сума мінімального податкового зобов’язання, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно з підпунктами 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 розділу I ПКУ або відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43407