Яка відповідальність застосовується до ФО за несвоєчасну сплату військового збору за наслідками подання річної декларації про майновий стан і доходи

опубліковано 28 жовтня 2022 о 10:25 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.

Згідно з ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Крім того, платники військового збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб (п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Платники податку зобов’язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов’язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (п.п. «е» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 124.2 ст. 124 ПКУ діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.