Відбулася «гаряча лінія» з питань застосування РРО/ПРРО та одноразового добровільного декларування

опубліковано 12 січня 2022 о 15:21 Розділ: Новини

У Хмельницькій ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області відбулася «гаряча лінія» за участю начальника ДПІ Анатолія Щепанського на тему "Застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку. Добровільне (одноразове) декларування доходів". Наводимо питання, що цікавили платників податків:

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати. 

Чи вже працює «Програмний РРО»?

ПРРО запроваджено з 01.08.2020.

Безкоштовне програмне рішення ДПС розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/. Його можна встановити на будь-який пристрій (комп’ютер, смартфон, планшет, ноутбук), що підтримує операційну систему Windows чи Android.

Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J1316604/F1316604).

Електронні форми заяв J1316604/F1316604 розміщені за посиланнями:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm.

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?

Пошук чеків, виданих ПРРО, можна здійснити за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.

При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.

Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО.

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).

Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.

Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщена за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. 

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальний чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно з яким розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, розрахунковий документ сформований та виданий ПРРО має таку саму юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного РРО.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. 

Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ознайомитись з порядком можна тут: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/normativno-pravovi-akti/. 

Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Довідково:

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 01.01.2022 розповсюджується обов’язок застосовувати РРО/ПРРО – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/542404.html;

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 26.11.2021 розповсюджується обов’язок ведення обліку товарних запасів – https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/537086.html;

Покрокова відео інструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, відеоролик – https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8300.html.

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?

Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору. У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору. Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.