Щодо застосування РРО Розділ: Новини
Чи необхідно з 01.01.2021 на всіх господарських одиницях застосовувати РРО та/або ПРРО ФОП – платнику ЄП, яка здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, а на інших супутні товари (послуги)
Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» .
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Cтаттею 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями визначено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (ст. 2 Закону № 265).
Разом з тим, Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та іншими нормативними документами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 із змінами та доповненнями, регламентується торговельна діяльність у цій сфері.
Водночас, п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).
Відповідно до ст. 15 розд. IV Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265).
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту), то застосування РРО або ПРРО, або РК та КОРО для такого платника є обов’язковим (при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин)).
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.