#Для_платнків: про актуальні питання оподаткування нерухомості під час «гарячої лінії» розповідали в Новоушицькій ДПІ Розділ: Новини

У Новоушицькій державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Хмельницькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування нерухомості. З платниками спілкувався начальник Новоушицької ДПІ Григорій Гребенюк.

Пропонуємо Вашій увазі найцікавіші питання телефонного сеансу та відповіді на них.

Хто є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь. Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

У разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, то п. п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податків:

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Які пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені Податковим кодексом України?

Відповідь. Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Протягом року відбулася зміна власника об’єкта оподаткування. Як у такому випадку буде обчислюватися сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення – рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності  (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Чи мають право податківці обчислити фізичній особі суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за попередній рік після 1 липня?

Відповідь. Відповідно до п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Податкові повідомлення – рішення про сплату сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення – рішення у строки, встановлені                 п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Отже, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.