#Програмні_РРО: популярні питання щодо застосування Розділ: Новини
Головне управління ДПС у Хмельницькій області інформує про популярні питання застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій
1. У сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет.
Згідно з п. 1.2 п. 1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1744/22056 (далі – Порядок № 1057), інформаційний еквайр – юридична особа, яка уповноважена Платіжною організацією надавати суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки та інформаційного обслуговування передачі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) до системи обліку даних РРО ДПС (далі – СОД РРО) за технологією Національного банку України.
Слід зазначити, що інформація від РРО суб’єктів господарювання до ДПС передається у вигляді пакетів даних.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1057 інформаційні еквайєри як компоненти СЗЗД РРО, зокрема, забезпечують:
організацію первинної взаємодії з РРО - вирішення питань у випадках виявлення проблем підключення РРО до СЗЗД РРО, здійснення заходів для вирішення технічних питань передачі даних РРО, які виникають у суб’єктів господарювання;
організацію сеансу зв’язку з РРО та функції серверу обробки інформації: первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО;
тимчасове зберігання захищених пакетів даних, що надходять від РРО в будь-який час (у тому числі в моменти «пікових» навантажень та під час відсутності зв’язку з СОД РРО або збоїв у її роботі), у базі даних інформаційного еквайра.
Відповідно до п. 9.2 Порядку № 1057 у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) - інформаційний еквайр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з конфігурацією РРО.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 174/22055 (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати:
автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації;
повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;
накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.
Враховуючи викладене, у разі виникнення проблем з передачею даних РРО до ДПС, та неможливістю відновлення зв’язку в автоматичному режимі, для вирішення вказаної технічної проблеми пропонуємо звернутись до центру сервісного обслуговування РРО, з яким укладено відповідний договір для вирішення питань із залученням інформаційного еквайра та/або операторів мобільного зв’язку чи регіональних провайдерів інтернет-послуг.
Що стосується проблем передачі даних програмними РРО то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку.
Так, відповідно до пунктів 1-3 «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до статті 5 Закону (далі - Діапазон).
Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.
Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);
Також відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Вимог № 1057 програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн.
Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг.
2. Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?
Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.
3. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?
Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;
заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;
ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.
Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.
4. Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?
За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?
Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.
Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.
5. Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при відсутності фізичного контакту продавця товару (надавача послуг) та споживача, тобто відсутності місця здійснення розрахункових операцій.
Чи поширюється умова щодо незастосування РРО при наданні послуг у мережі Інтернет також на продаж товарів, замовлення яких здійснюється через мережу Інтернет, а розрахунки здійснюються виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем?
Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при дистанційному наданні послуг за допомогою та проведення розрахунків за такі послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
З 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Водночас при продажу товарів через мережу Інтернет суб’єкту господарювання необхідно застосовувати РРО окрім випадків, коли оплата придбаних товарів проводиться шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи.
Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за послуги у разі їх проведення виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або програмні РРО можна не застосовувати.
6. Ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
7. Чи вважатиметься порушенням використання режиму попереднього програмування якщо перевіркою буде виявлено, що аналогічні товари закодовано у групи товарів і при цьому в РРО не запрограмована кількість таких товарів?
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до пп. 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02 2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов’язкові реквізити:
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.
Отже, якщо РРО суб’єкта господарювання закодовано таким чином, що у фіскальному касовому чеку РРО товари зазначаються, зокрема, без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру, то це буде порушенням використання режиму програмування.
8. Відтермінування до кінця поточного року застосування штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб - підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021.
Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначається відповідними статтями Закону № 265.
Також, згідно з п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.