Про зміни до Податкового кодексу стосовно стягнення податкового боргу

опубліковано 05 червня 2020 о 10:26 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено, зокрема зміни щодо стягнення податкового боргу.
Так, п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції, згідно з якою контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
► про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
► про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Крім того, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи), зокрема:
► аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);
► звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.341.п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Також розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:
► контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
► платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
З 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ з одного несплаченого протягом 90 календарних днів задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
З двох місяців до одного місяця скорочується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем (п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
Також збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, стосовно яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).