Головне управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу, що з метою оподаткування ПДВ операції з продажу нежитлового приміщення та земельної ділянки, на якій воно розташоване, основним фактором є те як визначена вартість земельної ділянки: окремо від об'єкта нерухомості, що розташована на такій земельній ділянці, чи разом.
Якщо продається нежитлове приміщення разом із землею і:
Вартість земельної ділянки визначено окремо від вартості нежитлового приміщення (вартість розділена), тоді:
Вартість земельної ділянки і нежитлового приміщення не розділено (одна загальна вартість), тоді: вся сума є базою оподаткування і ПДВ нараховується на всю операцію.
Довідково: Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів − будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 ПКУ).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.